У Путіна залишилося два плани перемоги над Україною: WSJ назвала головні загрози

У Путіна залишилося два плани перемоги над Україною: WSJ назвала головні загрози

Володимир Путін розраховував перемогти Україну за допомогою чотирьох стратегій, однак дві з них поки що не дали Кремлю бажаного результату. Тепер Москва робить ставку на руйнування української економіки масованими ударами та політичний розкол Європи, який може позбавити Київ критично важливої підтримки.

Перший розрахунок Кремля полягав у тому, що українська армія не витримає тривалої війни та російського наступу. Другий передбачав, що президент США Дональд Трамп змусить Київ погодитися на територіальні та політичні поступки Москві.

Однак жоден із цих сценаріїв поки що не спрацював. Українські війська продовжують утримувати оборону, а влада України відмовляється передавати Росії території, які її армія не змогла захопити.

Після повернення Трампа до Білого дому Кремль сподівався, що Вашингтон використає свій вплив для примусу Києва до поступок. Американський президент навіть заявляв Володимиру Зеленському, що Україна не має козирів у переговорах.

Адміністрація Трампа майже повністю зупинила американську військову та фінансову допомогу Україні. Проте це не змусило Київ прийняти російські вимоги, а водночас зменшило можливості Білого дому впливати на українську позицію.

Водночас Вашингтон зберігає інструменти тиску. Зокрема, Зеленський нещодавно повідомив про нові перебої в роботі військового Starlink, який забезпечує компанія SpaceX Ілона Маска у співпраці з Пентагоном.

За інформацією WSJ, у жовтні Маск уже обмежував доступ до української військової мережі Starlink на тлі напруженості між Трампом і Зеленським.

Паралельно Москва намагається домогтися послаблення американських санкцій навіть без припинення вогню. Для цього Кремль пропонує привабливі бізнесові можливості американським інвесторам з оточення Трампа та його представникам.

Білий дім уже пом’якшив частину обмежень, а американські посадовці підтримують ідею економічних домовленостей із Росією під час мирного процесу. Проте після переходу контролю над Конгресом до демократів продовжувати таку політику адміністрації Трампа стане складніше.

Не виправдався і розрахунок Москви на військовий прорив. Російська армія демонструє найгірші результати наступальних операцій на сході України з 2022 року.

Спроби оточити українські оборонні позиції в Донецькій області провалилися. Попри нестачу особового складу, Сили оборони продовжують стримувати російський наступ.

Однією з причин стали безпілотники, які суттєво змінили характер бойових дій. Масове застосування дронів ускладнює просування російських підрозділів і дає перевагу військам, які обороняються.

Засновник польської аналітичної компанії Rochan Consulting Конрад Музика пояснив, що зараз російські війська отримують можливість просуватися переважно за несприятливих погодних умов, коли робота українських безпілотників обмежена.

На тлі труднощів на фронті Кремль посилив третю стратегію — масовані ракетні та дронові удари по українських містах і критичній інфраструктурі.

Російські атаки спрямовані проти електростанцій, складів, чорноморських зернових портів і мостів через Дніпро. Мета такої кампанії, за оцінкою WSJ, полягає у виснаженні економіки та створенні гуманітарної кризи напередодні зими.

Безперервні удари загрожують залишити українські міста без стабільного електропостачання, опалення та води. Якщо економічна діяльність суттєво скоротиться, Україні знадобиться ще більше зовнішнього фінансування для покриття воєнних витрат.

Саме тут третій план Путіна поєднується з четвертим — очікуванням послаблення європейської підтримки.

Кремль розраховує, що внутрішні політичні суперечності в Євросоюзі підірвуть готовність європейських урядів фінансувати Україну. Цьому можуть сприяти слабке економічне зростання, високі ціни на енергоносії та навантаження на соціальні бюджети.

У низці європейських країн зростає популярність політичних сил, які виступають проти допомоги Києву або підтримують відновлення відносин із Москвою.

Особливу увагу Кремль приділяє Франції, де наступної весни мають відбутися президентські вибори. Марін Ле Пен, яка, за наведеними WSJ опитуваннями, має сильні електоральні позиції, обіцяє скоротити французьке та загальноєвропейське фінансування України.

У Німеччині ультраправа «Альтернатива для Німеччини» виступає за відновлення масштабних закупівель російського газу. Це суперечить політиці зменшення енергетичної залежності Берліна від Москви.

В Італії, де наступного року очікуються парламентські вибори, противники допомоги Україні є як серед політичних сил правлячої правоцентристської коаліції, так і в лівоцентристській опозиції.

Поки що європейські уряди продовжують підтримувати Київ, попри економічні труднощі та дефіцит енергоносіїв. Проте Москва сподівається, що політичні зміни послаблять цю єдність раніше, ніж Росія вичерпає власні ресурси.

Переговори в Абу-Дабі за посередництва США також показали, що Кремль не відмовився від початкових цілей війни. Москва прагне підкорити Україну та змінити безпековий порядок у Європі.

Директорка з питань Євразії Центру імені Джеймса Мартіна Ханна Нотте вважає, що російське керівництво може чекати до весни 2027 року, щоб оцінити результати ракетної кампанії та політичних змін у Європі.

«Весна — це те, чого чекатимуть росіяни. Вони хочуть побачити, що дасть ця ракетна кампанія», — пояснила експертка.

За її оцінкою, Кремль також стежитиме за президентськими виборами у Франції. Після цього російське керівництво може скоригувати свою стратегію, але навряд чи відмовиться від основних військових цілей.

Водночас економічні можливості самої Росії поступово скорочуються. Військові витрати вже становлять щонайменше третину всіх державних видатків, а Кремлю дедалі складніше покривати бюджетний дефіцит.

Фінансові труднощі відчувають і російські регіони. Місцева влада, якій бракує коштів, уже скорочує виплати сім’ям загиблих військовослужбовців.

Старша наукова співробітниця берлінського Центру Карнегі з питань Росії та Євразії Олександра Прокопенко охарактеризувала економічну ситуацію в РФ як нестабільну.

«Ми маємо справу з дуже нестабільною системою», — заявила експертка.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *